Останній урок у 4 класі
На дошці запис:
«Прямуй, дитино, в добру путь,
У світ, де вчаться і ростуть!
Розумна і щаслива будь,
А перші кроки не забудь
Добрий день, батьки і діти!
Гарне свято прийшло до нас!
Будем разом усі радіти –
Для канікул вже лине час!
Закінчились важкі уроки
І веселі перерви –теж!
Стало менше в дітей турботи
І свободи тепер – без меж!
Ну а в нас – особливе свято,
Бо підуть діти в 5-ий клас.
Вчителів буде в них багато,
І турбот трохи більше у вас.
Доброго дня вам, дорогі мої любі діти та найкращі у світі батьки! Я рада вітати вас у нашій класній кімнаті, яка за ці 4 роки стала рідною домівкою для більшості з вас.
Ось і кінець травня. Заглядає гаряче сонечко у класне вікно, кличе всіх дітей на шкільне подвір`я, обіцяє – канікули! Пролунав дзвінок, який сповістив про закінчення навчання в школі, а діти враз стали на цілий рік старші.
Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум , і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.
– Сьогодні у нас незвичайний день – день прощання з початковою школою.
Розпочався урок, якого немає в розкладі.
Шкільний дзвінок! Пам`ятаєте, як 4 роки тому він покликав вас на перший урок? Якими несміливими невмійками ви зайшли разом з першою вчителькою в клас? Як навчилися безшумно сідати і вставати з-за парти? Як отримували перші оцінки? А сьогодні цей дзвоник сповіщає вам про те, що уже закінчуєте початкову школу.
Перша вчителька!
Добра, терпляча.
Наче мама була нам малим,
І любов була щира, гаряча.
Зігрівала сердечко усім.
Ми пам’ятаємо перший дзвоник
В шкільному нашому житті.
Ми пам’ятаєм ваші руки,
Що в перший клас нас повели.
Ви повели нас ще маленьких
У цю країну дивних знань
І ми побачили підручник,
Підручник з назвою Буквар.
Ми вчились тут читати і писати.
Співать і малювать,
І мріяти, й молодших захищати,
Батьків і старших шанувать.
Тут ми вчили множення таблиці,
Літери, склади, іменники, дієслова.
Тут тебе ми вчилися любити,
Дорога і рідна наша школо!
Швидко чотири роки минуло,
Згадаємо їх ще не раз.
Такі стоїмо ми дорослі,
Вже четвертий закінчили клас.
Пам’ятаю і зараз, крізь роки,
Перші труднощі, гарний наш клас,
І веселі цікаві уроки,
Як же швидко пролинув той час.
Ми малі на лінійці стояли,
А в очах і цікавість, і страх!
В ручках квітів букети тримали
І тремтіла тривога в очах.
Чотири роки ми разом з вами піднімалися першими східцями Країни Знань – все вище і вище. Вчилися читати, писати, рахувати, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевнено долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь підтримку і допомогу. І сьогодні називають вас таким вагомим словом «випускник». .
Випускники 4класу висловлюють щиру подяку тим вчителям, які працювали разом з ними усі роки в початковій школі:
Лесі Василівні – вчителю інформатики
Вірі Михайлівні – вчителю англійської мови
Марії Іванівні – вчителю музики
Наталії Іванівні – вчителю основ здоров’я
Юлії Віталіївні – вчителю образотворчого мистецтва
Та всім вчителям початкових класів.
Учителі найкращі, рідні,
Ну як не дякувать вам в цей час
За те, що розум, щирість, вміння –
Все віддавали ви для нас.
Ми полюбили наших вчителів
Так щиро, як ми любимо батьків!
Від першого до четвертого класу ви завжди були з нами – ласкаві, привітні, терплячі, дорогі батьки. Ваші батьки… Це ті, хто стояв за вашими спинами, підтримуючи у важку хвилину, розв`язував задачі, писав твори…повторно вивчав шкільну програму. Багато сил, терпіння, часу треба було докласти, щоб виростити таких гарних та розумних дітей. Хочеться подякувати вам за те, що допомогли зробити шкільне життя своїх діток кращим, легшим, цікавішим.
Дорогі наші мами й тата! Полюбуйтесь! Ваші діти підросли! Ті, кого ви бачите перед собою – це результат вашої щоденної праці! Саме вони навчили вас виживати в екстремальних ситуаціях, долати труднощі, тримати удари долі, саме вони приносили вам радість і хороші результати успішності, завдавали деколи й проблем, але це робило вас сильнішими, мудрішими. Будьте вдячними своїм дітям за те, що не давали розслабитися, робили вас молодими й активними. Пишайтеся, гордіться своїми дітьми – бо вони того заслуговують!
Ми хочем привітати мам і тат,
Що разом з нами початкову школу,
Сьогодні закінчили, з днем оцим,
Трохи сумним, але таким святковим!
То ж до батьків своє звертаєм слово,
Ми вас вітаєм щиро, від душі,
Бо без батьків, чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла.
В день цей святковий і чудовий
Нехай вам сонце ллє тепло до ніг,
Радості вам, щастя і здоров’я
На роки, на довгий, довгий вік!
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла
І без батьківської строгості і жарту,
І без свого родинного тепла.
Ви ж нас, як пташат, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли.
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
4 роки нас водили вранці,
Несли портфелі наші, ранці,
Із нами ви уроки вчили,
І малювали і лічили.
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прати, місити тісто.
Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
Ми любим вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато,
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи,
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас,
Але у серці знаємо, напевно:
Ми більше радуємо вас.
Любі!
Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити,
Щоб дарувати радість вам,
Любесеньким нашим батькам.
І вам, шановні батьки,
Спасибі я хочу сказати
Й висловити зараз подяку
Із щирим вчительським теплом
За ночі ті, що недоспали,
Коли задачі ви рішали.
За вірність прикладів та вправ.
І за малюнки з малювання —
Тут кожен батько участь брав.
Це перший крок,
Попереду — сім років.
Отож, навчайтеся, батьки,
І кожен день робіть уроки.
Дякую батькам за те, що вони виховали у своїх дітях працелюбність, відповідальність, чуйність, поважне ставлення до людей, готовність прийти на допомогу.
Четвертий клас! Четвертий клас!
Рік назад ти прийняв нас.
Ми прощаємось з тобою.
Переходимо в 5 клас.
Ми прощаємось з четвертим класом
Та сумувати ми не станем,
Бо золотим осіннім днем
Ми знову в школу всі прийдем.
Багато доброго, цікавого і нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього
Для всіх нас буде п’ятий клас.
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом: “Велика” школо, здрастуй!
Початкова школо, прощай!
Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли,
І в пам`яті спогад тільки залишили.
Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
І четвертого класу останній урок.
Багато уроків ми з вами провели, брали участь у конкурсах, і ставали якщо не переможцями, то лауреатами, проводили відкриті уроки і виховні заходи.
Звичайно,розтавання завжди сумне. Але це розтавання означає завершення одного етапу вашого життя та початок другого. Попереду вас чекає нове невідоме, але прекрасне життя. Незвичне, часом складне і незрозуміле ,зі своїми радощами і проблемами, з новими звершеннями і перемогами. Нове прекрасне життя!
Ваше життя в початковій школі було теж різним: і веселим, і не дуже, і простим, із проблемами, з досягненнями і поразками. І погодьтеся, що воно було прекрасним, цікавим, бо ми прожили його, як одна велика дружна сім`я – у злагоді й взаєморозумінні.
Я також хочу щиро подякувати вам, найкращі у світі батьки, за тісну співпрацю, за приємні хвилини спілкування з вами, за розуміння та допомогу. Мої успіхи, яких я досягла за ці роки – це дякуючи вам і вашим талановитим дітям! Нехай ваші діти тільки радують вас своїми перемогами, будьте щасливі, здорові, веселі, а головне – завжди молодими!
Сумно мені зараз у ці хвилини, й важко, бо дуже зріднилися з вами за ці роки.
Мої ви діти! Милі! Рідні!
Як рада бачити я зараз вас!
Красивими, змужнілими,
Це перший мій любимий клас!
Як я без вас тепер прожить зумію?
Чи зможу я заповнить пустоту?
Розлукою із вами я перехворію,
Не знаю тільки натомість що знайду?
Хай роки пролетять – я буду пам’ятати
Ваших очей яскравий добрий світ
І скільки б не пройшло, я буду прислухатись
До ваших голосів, шукати дзвінкий сміх.
І через багато років ви будете любимі,
Не раз готова це я повторить,
І хочу я, щоб ви були щасливі,
Рідні мої! В житті моєму – ви, як світла мить!
Наш урок непомітно підійшов до кінця.
Так усе в житті минає,
Відплива в минулий час.
Травень дзвоником лунає,
Заклика прощатись нас.
Мені хочеться, щоб безхмарним було ваше життя, навчання – легким, доля – щасливою на своїй квітучій землі поміж рідних людей. А якщо ітимуть дощі, то лише зоряні. Ми з вами створили зоряне небо мрій. Записали на своїй зірочці бажання, хто про що мріє і відправили його на уявне небо. Воно обов`язково здійсниться, якщо цього дуже захотіти і саме головне – вірити. Через 7 років у 11 класі ви розгорнете це небо і пригадаєте далекий 2017 рік – рік прощання з початковою школою. Порівняєте , на скільки змінились ваші бажання,мрії.
Дорогі мої дітки! Я дуже сподіваюсь, що ті паростки добра, справедливості, чесності, милосердя, які я намагалася прищепити вашим серцям, ви не розгубите. Нехай стежини, які ведуть до нових знань, будуть осяяні яскравим світлом перемог. У моїй пам`яті ви назавжди залишитесь такими, якими я вас поступово відкривала для себе і якими ви сьогодні йдете до 5 класу.
Любі діти, на прощання –
Мої сердечні побажання.
Хай вам сонечко сміється,
І наука хай дається.
Хай щастить , вам діти, всюди!
Хай ростуть з вас, гарні люди!
У добру путь, до нових знань!