Сценарій казки “Новорічний Колобок 2019”

Автор: Десь, колись в якійсь державі

На самім краю села

Хатка там собі стояла

Баба з дідом в ній  жила.

Жили-були багато літ, Дід, Баба і Мурчик-кіт.

 Жили дружно, не тужили, один одного смішили.

Дід:

« Бабо, Новий рік надворі, що там у нас у коморі?

  Їсти хочу, от біда, спекла б, Бабо, колобка…

  Стіл святковий накривай, Колобка сюди давай!»

Баба:

« Я б спекла, хіба ледача, не така у мене вдача, 

   борошенця лиш нема, не позичить і кума.»

Дід:

« Піди-но, бабо, у стару хижку, назмітай борошенця хоч миску.

  Заміси тісто гарненько, спечи колобка швиденько…»

 Автор:

Мурчик хвостиком махає, Бабця Діда тишком лає.

   Пішла в стару хижку, назмітала борошенця миску.

 … замісила тісто гарненько, спекла колобка швиденько.

   Потім пішла  в хатину, запнула святкову хустину.

  …а дід злий, голодний, довго чекати незгодний…

Дід:

«Бабцю люба, Бабцю мила, вже чекать мені не сила,

 Як поклала б на вікно, то поїли б вже давно».

Баба:

 «Чого ти, Діду, такий впертий, хто тебе крім мене стерпить.

  Новий рік будем чекати, тоді колобком ласувати.»

Автор:

 Мурчик голосно муркоче, Бабця Діда годувать не хоче,

  А рум’яний Колобок з підвіконня скок та скок,

  Покотився у лісок, зачепився за пеньок…

  В лісі зустрів Зайчика, Зайчика-стрибайчика.

Зайчик:

«По дорозі я стрибаю, бо стрибучі ніжки маю,

 Довгі вуха, куций хвіст, сам маленький я на зріст,

  Щось давненько я не снідав, не вечеряв, не обідав,

  З’їв би зараз я морквинку, бурячка чи картоплинку,

   З’їв би з маком пиріжок… О, привіт…це ж Колобок!»

Колобок:

«Не їж мене , Зайчику, не їж, пострибайчику.

 Послухай мою пісеньку, бо покличу Лисеньку.» (Колобок співає пісеньку)

«Я, рум’яний Колобок по дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Автор:

Лиш від Зайчика сховався, знову на гачок попався,

  Вовчик виринув із гаю…

Вовк:

«Зараз тебе упіймаю…

Сірим Вовчиком я звуся, я-нікого не боюся.

 Ну хіба що є Ведмідь, та Лисичка-рудий хвіст.

 Ну й хитрюща ця кума, рибку з’їла, мені нема.

  Ой, голодний я, ой, злий, хоч сідай та в небо вий.»

Колобок:

«Не лови, Вовчику, не лови, краще сядь під дерево, посиди,

 Про життя-буття подумай, мою пісеньку послухай.»

(Колобок співає пісеньку)…

«Я, рум’яний Колобок. По дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Автор:

Під деревом Вовчик зажурився, Колобок далі покотився…

 …Бджоли весело гудуть, меду дарма не дають,

 Ведмідь ноги ледь волоче, Колобок в халепу вскочить.

Ведмідь:

«Тупу-тупу, я, Ведмідь, тупу-тупу,я-набрід,

  Ледве ноги волочу, ой, я зараз закричу,

  Дуже хочу меду я, розболілась голова,

 Чую, чую носом я, десь тут поряд смакота.»

Колобок:

«Не сумуй, братику, не сумуй, заспіваю весело, сум вгамуй…»

 (Колобок співає пісеньку…)

«Я, рум’яний Колобок, По дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Автор:

Ведмідь пісеньку послухав і за вухом лиш почухав,

 Колобок же не дрімав і чим швидше утікав.

 Та недовго він радів, Собаку на дорозі стрів.

Собака:

«Я добрий сторож від природи, маю нюх і гарну  вроду,

 Кого треба – стережу,  дуже вірно бережу,

Тільки б трішки перекусити, щоб хазяїну вірно служити»

Колобок:

« Чого Собака тут гуляє, мені Лиску стріти заважає,

Ти також хочеш мене з’їсти?, нема пенька, щоб гарно сісти.»

Собака:

 «А я не їм мучного, та ще й Колобка такого,

 і не збираюсь тебе їсти, швидше хочу за новорічний стіл сісти,

 додому хочу- до своєї хати,

можу й тебе з собою взяти.

(Колобок співає пісеньку)

«Я, рум’яний Колобок. По дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Автор:

Колобок же не дрімав, а чим швидше утікав,

 Та недовго він радів, Лиску під кущем зустрів.

 Лисичка:

«Я-Лисичка,я-сестричка, кажуть хитра я кума,

 Я і Діда піддурила, рибку всю його поїла,

    Я і Вовка підвела, в ополонку завела,

   Ось іду на полювання , щоб добуть собі снідання.»

Колобок:

 «Не лови, мене, Лисонько, не їж, мене, голубонько,

  Дуже довго я блукав, зачерствів, боки прим’яв,

  Краще пісню заспіваю про свою пригоду в гаю..».

 (Колобок співає пісню)

«Я, рум’яний Колобок .По дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Лисичка:

«Пісня гарна, лиш біда, зовсім я уже глуха,

 Проспівай ще раз, Колобку, та у мене на носику!»

Колобок:

«Я цю казку, Лиско, знаю, що з’їси мене…поважаю,

 Тож ти слинку не ковтай, язика свого сховай,

 Агов, Лиско, прощавай!!!»

Лисичка:

«Ну і Колобок попався, мене зовсім не злякався,

Просто з мене посміявся, піду знайду курочку,

Або рибку десь дістану, може красти перестану.

Новий рік уже на носі, а я ще голодна й досі!»

Автор:

Тож веселий Колобок по дорозі скок та скок,

Так щиро він зрадів, що від Лисички швидко втік,

Котиться собі, стрибає, свою пісеньку співає.

…Але що це там в кущі, шарудить все і тріщить?

Що за шум? Що за гам? За ялинкою хто там?..

Щось мохнате і носате, може воно ще й рогате?

Колобок:

«Не їж мене я вже співаю, хоч і голосу не маю…»

(Колобок співає пісеньку)

«Я, рум’яний Колобок. По дорозі скок та скок,

Бабця в печі мене спекла, Діду їсти не дала,

от від них я і утік, але чогось страх зустрів..,

Мабуть до них повернуся, у коморі зачаюся,

Ну а потім …розберуся….! Ху!»

Свинка:

«Хро-хро-хро – не бійся, друже, тебе не з’їм,

Спішу я дуже у кожен дім,

Бо новорічний символ я – мене чекає кожна сім’я,

Тато, мама, сестра, брат, у цьому році кожен рад,

Бо принесем ми у оселі  радісні пісні й веселі.  

Море щастя, море втіхи для усіх – усіх на світі.»

Автор:

Ось і казочці кінець, а хто слухав-молодець…

Щаслива Баба, радий Дід, що Колобок до них прибіг,

Лисичка рада, Зайчик теж, Ведмідь підскакує без меж…

Собака  з Свинкою здружився, Мурчик солодко умився,

Вовк від радості співає що нарешті не голодає…

Тож радійте, друзі, щиро, Новий рік стрічайте з миром…

У рідній оселі, на рідній землі, щоб були всі веселі в своїй стороні…

Публикувахте от Vira Melnik в Сряда, 2 януари 2019 г.



Публикувахте от Vira Melnik в Сряда, 2 януари 2019 г.

Submit your review
1
2
3
4
5
Submit
     
Cancel

Create your own review

Персональний блог вчителя початкових класів Пасик Валентини Миколаївни
Average rating:  
 0 reviews

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Post Navigation